Левандовський В'ячеслав
В’ячеслав Левандовський — український художник-мультиплікатор, сценарист, режисер, ілюстратор-графік, засновник української анімації. Народився в Києві, навчався в Київському університеті, Театральній академії та Українській державній академії мистецтв у майстерні Георгія Нарбута. Працював художником-декоратором і книжковим ілюстратором, створював роботи у стилі супрематизму. У 1926 році на Одеській кіностудії ВУФКУ відкрив першу в Україні мультиплікаційну майстерню, винайшов дерев’яний кіноапарат і техніку зйомки з маріонетками. 1927 року зняв перший український анімаційний фільм «Казка про солом’яного бичка», а також фільми «Десять» і «Українізація» (останній заборонили). Пізніше працював над мультфільмами «Казка про білку-хазяєчку та мишу-лиходієчку», «Тук-Тук і його приятель Жук» та «Тук-Тук на полюванні», але завершити їх не зміг через брак ресурсів і цензурний тиск. У 1936 році, рятуючись від репресій, емігрував, де активно продовжував свою кар’єру аніматора до 1959 року.
